Які перспективи гривні в найближчі місяці і в наступному році

Осінь традиційно принесла українському валютному ринку нервозність. Хоча гривня почала девальвувати ще в серпні. Протягом останнього місяця літа національна валюта на готівковому ринку просіла на 4%, на міжбанківському – на 6%. У Національному банку відразу ж запевнили, що легка девальвація пов’язана з впливом тимчасових чинників. Які ж перспективи гривні в найближчі місяці і в наступному році.

У перші дні вересня коливання курсу збереглися, але він за межі 27 гривень/долар не виходить. У Національному банку відразу ж запевнили, що легка девальвація пов’язана з впливом тимчасових чинників. Перш за все, йдеться про скорочення валютної виручки, що надходить в Україну, і збільшення попиту на валюту.

Певну роль (нехай і психологічну) зіграла і заява Міжнародного валютного фонду про те, що виділення чергового траншу фінансової допомоги Україні знову відкладається.

Банкіри та аналітики теж сходяться на думці, що сплески на валютному ринку мають скоріше технічний характер. “Досить звернути увагу на те, що міжбанківський ринок біжить попереду готівкового ринку. Хоча, як правило, офіційний курс нижчий за курс “чорного” готівкового ринку. Це свідчить про те, що населення і бізнес не очікують великої девальвації. І ми маємо справу з класикою ринкової динаміки, коли попит перевищує пропозицію, ймовірно, через слабку як для початку ділового сезону, пропозицію”, – пояснив фінансовий аналітик Віталій Шапран.

Але дефіцит валюти справді є. 1 вересня Міністерство фінансів здійснило виплату за реструктуризованими облігаціями зовнішньої держпозики. Сума виплати становила більше 505 млн доларів.

“Не виключено, що частина власників-нерезидентів могла скористатися моментом, щоб купити іноземну валюту і таким чином простимулювала зростання курсу”, – пояснює Вадим Березовик.

Ще один фактор попиту на валюту – це виплата дивідендів іноземним інвесторам, яка проходила в перших числах вересня. Про це, до речі, повідомили і в НБУ. До того ж, ще в кінці липня Нацбанк збільшив термін повернення валютної виручки з 90 до 120 днів.

“Експортери, користуючись цією нагодою, частково притримали долари. Але імпортери чекати не стали, що і могло сприяти пожвавленню інтересу до іноземної валюти на ринку”, – запевнив Вадим Березовик.

Економіст Олександр Жолудь вважає, що певний тиск на ринок чинить очікуване послаблення гривні до кінця року через сезонне збільшення імпорту і зниження експорту, що традиційно збільшує попит на валюту.

“А з огляду на те, що ймовірність отримання кредиту МВФ зменшилася, формується впевненість, що Національний банк не зможе покрити попит за рахунок інтервенцій і гривня ослабне. І ця впевненість пов’язується з поточною ціною на обмінному валютному ринку”, – уточнив Жолудь.

Втім, НБУ поки що підтримує гривню досить активно. 31 серпня, 1,2,5 і 6 вересня регулятор провів валютні аукціони, на яких продавав валюту зі своїх резервів. За цей час Нацбанк задовольнив заявки банків на суму майже в 190 млн доларів. Але навряд чи золотовалютні резерви (ЗВР) без зовнішньої підживлення зможуть стати постійним джерелом стабільного курсу. Як мінімум, з тієї причини, що їх обсяг з початку 2016 року балансує в вузьких межах, від 13 до 14 млрд доларів. Це лише трохи більше, ніж обсяг так званого “критичного” тримісячного імпорту, з яким прийнято співвідносити суму ЗВР.

“Тому багато залежить від МВФ і тих сигналів, які Фонд дає Україні. Якщо чисто психологічно ринок чекатиме траншу і Нацбанк зможе більш активно працювати зі своїми валютними резервами, це зіграє на користь гривні”, – підкреслив Владислав Кравець.

Також підтримку гривні надасть експорт зерна, обсяги якого з приходом осені зростуть. Наприклад, за прогнозами Українського клубу аграрного бізнесу, в 2016-2017 роках експортні поставки зернових складуть 34 млн тонн.

А Міністерство сільського господарства США (USDA) передбачає, що наша країна відправить за кордон більш ніж 36 млн тонн. Нацбанк, у свою чергу, розраховує на збільшення валютної виручки в зв’язку зі зростанням цін на сталь і залізну руду.

Щоправда, Віталій Шапран переконаний, що на даний момент покладати великі надії на металургів і їхній внесок в стабільність гривні не варто.

“Треба розуміти, що виручка відразу не приходить в Україну, і в вересні ми можемо відігравати на міжбанківському ринку валюту з контрактів лише першого кварталу 2016 року. Та й відновлення в гірничо-металургійному комплексі досить слабке. Низка компаній в першому півріччі банально простоювали через дефіцит сировини – брак брухту чорних металів”, – пояснює Шапран.

За словами експертів, тренд до ревальвації гривні перекрито. Водночас явних фундаментальних загроз для стабільності і девальвації теж немає.

“Я впевнений, що до кінця року гривня буде рухатися виключно у фарватері світових цін на сільськогосподарський експорт, експорт сталевого прокату і залізорудної сировини. Якщо ціни залишаться на нинішньому рівні, то, думаю, за 27 гривня не вийде. І основний пік девальвації вже явно пройдено. Зрештою, 1-3 гривні на одному доларі при курсі 26,5 гривень за долар – це зовсім не те, що 1-3 гривні при курсі вісім”, – вважає Віталій Шапран.

З боку уряду теж чується обережний оптимізм. У Мінфіні вже заявили, що в проект бюджету на 2017 рік буде закладено курс 24,5 гривень/долар, але реальний середньорічний курс не вийде за межі 27,2 гривень/долар.

Олександр Жолудь також погоджується з тим, що поточна курсова ситуація є своєрідною відправною точкою для прогнозу на 2017 рік. “До того ж, якщо дивитися на дефіцит бюджету і монетарну політику, то немає якогось постійного “навісу”, який би чинив серйозний тиск на гривню. І навіть якщо курс перевищить 27 гривень за долар, це абсолютно не означає, що ми отримаємо нову базу, навколо якої будуть відбуватися коливання”, – резюмував Олександр Жолудь.

About the author /


ваша думка:

@Правда України

Про видання

"Правда України" створена українцями і присвячена Україні та всім проблемам, які на жаль, зараз є в Україні. Кожен може опублікувати тут свої думки, статті, вірші, прозу, пісні, фото, відео.

Підтримайте нас, будь ласка: